Радянський «легковик» вагою 28 тонн і з мотором від танка, на якому тягали авіалайнери.

Мій автосвіт

У 1950-ті роки відбувся бурхливий стрибок у розвитку авіації. Замість старих літаків з поршневими двигунами починали частіше літати сучасні конструкції, зроблені з алюмінію і титану, з газотурбінними агрегатами. Не відставали від авіалайнерів і наземні служби, зокрема, автомобілі-буксирувальники. Так, один з таких автомобілів, побудований в СРСР, мав 2 керма, танковий двигун, колеса від кар'єрного тягача і важив 28 тонн.

З появою в 1950-х роках пасажирських літаків нового покоління виникла необхідність покращувати також і наземну інфраструктуру. Керівництво «Аерофлоту» хотіло отримати нову машину, яка могла б переміщати літаки, але щоб це не була звичайна вантажівка.

Виконувати незвичайне замовлення почали на Мінському автомобільному заводі, де на той час випускали вантажівки - колісні трактори, кар'єрні самоскиди, спецмашини. Розробка нової машини завершилася в 1956 році, коли був зібраний перший екземпляр МАЗ-541. Авто можна класифікувати як седан — в салоні два ряди сидіння, четверо дверей. Для розміщення всіх агрегатів автомобіль зробили дуже довгим і широким (7,8 м і 3,4 метра відповідно). А щоб виключити навіть можливість зіткнення з літаком, висоту МАЗ-541, навпаки, обмежили.

Силова установка МАЗ-541 - 12-циліндровий дизельний двигун V-подібний Д-12А. Цей мотор - подальший розвиток конструкції В-2, «серця» середнього танка Т-34. Крутний момент від триступеневої КПП йде на обидві осі, причому передній міст може відключатись. Спереду на МАЗ-541 стоять колеса від вантажівки ЯАЗ (майбутній КрАЗ), ззаду - спарені від кар'єрного самоскида МАЗ-525.

Щоб ефективно притискати колеса при транспортуванні важких вантажів, на машину почепили додатковий баласт. Повна маса МАЗ-541 склала цілих 28 тонн. При цьому максимальна вага літака, що буксирувався - 85 тонн. Не дивно, що витрата палива такої важкої машини становила 130л/100 км пробігу. До речі, максимум швидкості - 30 км/год.

З огляду на величезний радіус розвороту і специфіку роботи, на МАЗ-541 реалізована незвичайна система управління. В кабіні зробили відразу два водійських місця, розташованих по діагоналі, з оглядом вперед і назад. Під'їхавши до літака, водій пересідав на «задній» пост управління. А зачепившись, машиною керував вже з основного, «переднього», поста.

Всього було побудовано три МАЗ-541, які служили до 1970 року. Серійному виробництву машини завадив той факт, що розміри, а значить і маса літаків неухильно росли, і автомобіль вже не справлявся.