Навіщо радянські водії підпалювали шини автомобілів перед тим, як відправитися в дорогу

Мій автосвіт

Сьогодні інтернетом «гуляють» фотографії п'ятдесятирічної давності, на яких видно як водії навмисно підпалюють покришки своїх автомобілів. Причому мова йде не про старі або браковані шини, а про цілком хороші колеса.

Багато хто погодиться з твердженням, що в Радянському Союзі був сильний дефіцит товарів. Причому це стосувалося не тільки рідкісних або незначних речей, але і таких поширених речей як, наприклад, зимова гума. Радянським автолюбителям часто доводилося користуватися літніми або всесезонними шинами. Саме з цієї причини, в періоди сильних холодів водії вважали за краще залишати свої «ластівки» в гаражах. Взагалі, до 1970-х років в СРСР зимова гума як окремий клас шин в принципі не існував.

Що стосується вантажної техніки або громадського транспорту, то з огляду на відносно невисоку швидкість їзди «всесезонки» часто цілком вистачало. Однак при від'ємних температурах подібні покришки сильно тверднули, втрачали еластичність і міцність. Це негативно позначалася як на зчепленні з дорогою, так і на цілісності самих шин. Під час сильних морозів гума з натурального каучуку просто не витримувала навантаження і лопалася.

Саме для боротьби з цим неприємним «мінусом» радянським автомобілістам приходило на допомогу паливо, що горить. Шини обливали високооктановим бензином і підпалювали. На сильному морозі покришки не горіли, а ось пальне - чудово. За короткий час гума нагрівалася і ставала більш еластичною. В 1960-х роках подібна процедура була регламентована спеціально для північних районів країни. Якщо поїздка була тривала, то підпалювати шини доводилося кілька разів. Іноді для цієї мети використовувалися паяльники. Звичайно, подібний метод не можна назвати безпечним, але доводилося якось викручуватися.

Тільки в середині 1970-х років в СРСР з'явилася перша зимова гума під назвою «Сніжинка». Це були все ті ж шини, тільки з додатковими шипами по контуру. Установка шипів дещо поліпшила ситуацію, і зчеплення з дорогою стало краще, однак гума все ж дубіла і тріскалася на морозі. У 1980-х роках стали проводитися експерименти зі складом гуми і малюнком протектора. Почався масовий випуск якісної зимової гуми, і проблема була остаточно вирішена.