Свинцевий КрАЗ для Чорнобиля! Скільки він важив!?

Кременчуцький завод, заснований в 1945 році, зазнав безліч змін впродовж своєї історії. Починав з мостових конструкцій, пізніше перейшов на виробництво сільськогосподарської техніки, а в 1959 році почав виробляти важкі вантажівки. Першим, з яких став КрАЗ-222.

Можна сказати, що підприємство знайшло свою нішу і повністю зосередилося на виробництві вантажівок. Завдяки висококласним інженерам, заводу вдалося розробити лінійку вдалих автомобілів, які зарекомендували себе з хорошого боку на всій території СРСР.

Тому, коли в 1986 році сталася техногенна катастрофа світового масштабу, керівництво держави звернулося за допомогою до Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ).

Перед провідними конструкторами підприємства була поставлено надзвичайно складне завдання: «У найкоротші терміни розробити автомобіль, здатний працювати в зоні високого радіаційного фону». Головним конструктором автомобіля-ліквідатора був призначений Віктор Холявко.

Оскільки автомобіль призначався для вивезення радіоактивних уламків четвертого енергоблоку ЧАЕС, від нього була потрібна надійність і простота. Практично одразу було вирішено взяти за основу перевірений КрАЗ-256Б1.

Гостро постало питання про захист водія. Узагальнене рішення з'явилося відразу - помістити водія в герметичну свинцеву капсулу. А ось над реалізацією довелося попітніти, так як однією з умов замовника було маскування вантажівки під серійну.

Спочатку спробували поставити поверх свинцевої капсули серійну кабіну без підлоги, але зіткнулися з труднощами під час монтажу фільтровентиляційної установки. Встановлення ФВУА-100Н вимагала серйозних доопрацювань штатної кабіни, а, отже, затягувала будівництво вантажівки. Після довгих дискусій маскуванням пожертвували, заради якнайшвидшого складання автомобіля.

Капсулу виготовляли з листкових панелей, зовнішні шари з 3мм стали, а внутрішній шар зі свинцю (30 мм на підлозі, 25 мм на бічних стінках і 12 мм на даху). Свинець звозили з усіх навколишніх підприємств + 60-ти тонна партія свинцю з Казахстану. Для заскління використовувалося спеціальне скло товщиною 75 мм. Через затримку поставок скла перші 8 машин не мали бічних вікон.

Вага кабіни склала понад 3 тонни (загальна вага близько 15 тонн) і нерівномірно навантажувала підвіску. Для цього довелося посилити лівий лонжерон, ліву передню ресору і ввести в конструкцію автомобіля спеціальний підрамник. Більшість механічних приводів машини були замінені на пневматичні і гідравлічні, фільтрація повітря працювала від генератора, а при поломці могла працювати від додаткових акумуляторів.

Перший автомобіль виїхав з цеху 10 липня і обкатувався по місцевості. Віктор Холявко згадує: «Автомобіль КрАЗ-256-030 своїм ходом виїхав із заводу. Ми ніяк не могли звикнути до того, що кабіна всередині невелика, та й вікно тільки одне - попереду. Огляд по сторонам - тільки по дзеркалах. Дзеркала ставили по 4 штуки на автомобіль (2 - для заднього огляду, 2 - для бічного), всі вони напівсферичні. Був незвичний сильний шум - це шуміло повітря, що нагніталось фильтровентиляційною установкою всередині капсули.

Проїхали по шосе через село Піщане (під Кременчуком) і в центрі села, звернувши з траси, виїхали на його західну околицю, де «чорнобильський» автомобіль вивели на кочковатий луг, зарослий травою. Наші сумніви про прохідності автомобіля (хоча і без вантажу, але з обваженим «передком») розсіялися - автомобіль впевнено рухався по лузі, в низьких місцях якого крізь траву проблискувала вода.

Їздили з закритими дверима капсули, рухалися і переднім, і заднім ходом, імітували під'їзд до екскаватора, в ролі якого виступала самотня верба. Після однієї-двох проб ми швидко освоїлися. Керування автомобілем не викликало проблем навіть при маневруванні заднім ходом. Орієнтувалися тільки по дзеркалах».

Всього було випущено 18 самоскидів-ліквідаторів. Останній з яких був зданий всього через місяць після отримання завдання. Завод працював в 3 зміни, всі робітники розуміли наскільки це важлива і відповідальна робота.

Дивіться також: Новий словенський кар'єрний самоскид, розміри якого не вкладаються в голові.