Чому після антикору машини починають ржавіти

В уявленні більшості автомобілістів, хто ще поки ні разу не зіштовхувався із технологією антикорозійної обробки авто, вона уявляється для них доволі просто: загнав машину на підйомник, де залив дно антикором – простіше бути не може. Насправді це далеко не так.

Спочатку кузов автомобіля ретельно миють спеціальною хімією і струменем води під тиском, далі сушать і лише потім наносять антикорозійне покриття на дно і у внутрішні порожнини кузова, дверей та рами (якщо мова про рамне авто).

Склад антикору може відрізнятись, як з точки зору речовин, що там містяться, так і за консистенцією.

Тому, якщо виявиться, що машину обробляють антикорозійним матеріалом, не переконавшись, що вона всюди висохла або ж десь залишився бруд, то цілком ймовірно, що внаслідок цього можуть виникнути вогнища корозії.

Вона з’явиться в тих місцях, де антикор ліг на краплю води або непромиту ділянку. Там буде розвиватись «підплівкова корозія» - поки власник авто буде думати, що він молодець і все, що від нього вимагалось – він зробив.

Особливо у випадках із застосуванням густих антикорозійних складів. При недостатній текучості вони не проникають у всі шви, тріщинки і найменші заглиблення у металі, а запечатують їх. Таким чином, знову ж таки, створюються умови для «підплівкового свавілля».

Або, до прикладу, надлишкове використання не надто текучого матеріалу зайвий раз запечатує дренажні отвори, передбачені для природнього стоку води, що потрапила у різні порожнини кузова. В результаті вона там назбирується і робить свої ржаві справи, поки автовласник навіть не здогадується.

На фоні цих справді небезпечних наслідків антикорозійної обробки вже навіть несерйозно казати про «аромати» в салоні від палаючих на вихлопній трубі крапель залишків складу.

До речі: Чому нова коробка передач раптово почала вити

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал. Там ще більше цікавого.