Навіщо водії на постійній основі возять у машині шматок лінолеуму

Яких тільки дивних предметів не виявляли в дорожній скрині незнайомих водіїв любителі подорожувати автостопом! Часто шматок лінолеуму приймають за частину всього мотлоху, що притулився в куточках багажника після перевезень всіляких матеріалів під час недавнього ремонту.

Частково, звичайно, так воно і є. Вірніше, лінолеум часто, як і шпалери, залишається в запасі. Але для оздоблення передпокою його принизливо мало (як і шпалер!), а ось на випадок позапланової аварії в глухій провінції або зовсім - у дикій місцевості - лінолеуму часом немає рівних.

Поряд із флаконом розчинника, в багажі кожного радянського водія, який поважає себе, лежав шматок підлогового покриття. Альтернатив для лінолеуму тоді не було й близько, тому ці визначення тотожні і взаємозамінні. У складній ситуації: коли проривалася труба або система подачі води на лобове скло, а клею під рукою не було, вдавалися до одного нетривіального способу вирішення проблеми.

Тверді частинки лінолеуму водій, не гаючи ні хвилини, відокремлював від тканинної основи, після чого брав до рук складаний ніж. Такий екземпляр завжди був присутній у його бардачку, адже кишеньковий ніж був до певної міри атрибутом мужності та маскулінності, та й - чого вже там казати! - незамінним засобом у половині життєвих перипетій. Шматки покриття, розкришені настільки дрібно, наскільки це можливо, опускаються в розчинник. Усе це відбувається в ємності, склад і міцність якої не відіграють значної ролі. Іноді просто використовували банальну коробку з під сірників, які були в ті роки більшими за нинішні.

Через десять хвилин консистенція маси стає більш клейкою і густою. І пластик, і гуму, і хром, і навіть оптоволокно ця субстанція в силах досить щільно з'єднати, якщо запастися терпінням і виключити всі фактори подальших ударів або руйнівних сил. Такий спосіб, хоч і цілком надійний і перевірений поколіннями, але все ж таки, як і будь-яка вигадка винахідливого самодостатнього водія, має низку недоліків.

Ще через якийсь час вона застигає, скріплюючи обірваний дріт, що подає воду на скло. Річ у тім, що обрізки лінолеуму містять у собі природні, природні скріплювальні сполуки. Однак наднадійної стійкості після застосування цієї суміші краще не чекати, віддавши перевагу більш сучасним загальноприйнятим засобам.

Загалом, ця знахідка, хоч і є породженням неабиякої кмітливості, але не в силах конкурувати з реальною допомогою, якщо, приміром, у машині тріснув реальний дріт або труба. Звісно, відчуття використання лінолеуму, що лежить у багажнику, в чомусь приємне і переплетене з відчуттям, сповненим власної гідності. Ця технологія набирає у вазі і стає ще більш вражаючою в екстреній ситуації, коли подія наздогнала шофера далеко від населеного пункту.

Саме по собі підлогове покриття складається з лляної олії, вапнякового порошку, деревної смоли, а також іноді кольорових пігментів. Назву лінолеум отримав, до речі, від незмінної сировини, з якої він виготовлявся аж з 1672 року, а конкретно - лляної олії. Безумовно, в ті далекі століття ніхто не міг і уявити, як буде використовуватися цей матеріал у далекому майбутньому.

Сьогодні лінолеум, як і раніше, лідирує за доступністю та популярністю серед підлогових покриттів. Він не спотворюється і не дробиться, не розтягується і не псується протягом усього терміну служби, навіть з урахуванням впливу природних негативних факторів. Асортимент ПВХ-покриттів завжди вкрай великий і різноманітний, тому магазини, де їх виставляють, завжди прагнуть заручитися великими просторами. При цьому, запит на лінолеум такий стабільно високий, що продавцям немає потреби переплачувати за оренду площ. Технології зробили крок вперед, і лінолеум створює на підлозі ефект каменю, деревини, вапняку або тканини. Сьогодні виробники лінолеуму не гребують стійким лаком, яким покривають і без того пружний і міцний матеріал.

По суті, сьогодні лінолеум, який сам по собі є надійним структурним з'єднанням, що підтримує все, що перебуває у квартирі, все ще здатний привнести дещицю міцності і стійкості до пошкоджень у транспортний засіб. Далеко від дому його частина, яка не проявила своїх властивостей як підлогове покриття, послужила службу в неформальних умовах.

Його складові частини занурюються в розчинник, і він одразу ж вивуджує всі його клейкі інгредієнти, здобуті в природному середовищі. Плюсом такого складу також є повна відсутність токсичності або хімічних шкідливих сполук, які змогли б нашкодити вашим рукам або автомобілю. Усе, що підтримує ваш будинок, у буквальному сенсі, натуральне.

З іншого боку, довгий час, у тому самому Радянському Союзі, під словом "лінолеум" малися на увазі ПВХ-покриття. Вони ж, у свою чергу, поєднують природну сировину зі штучними добавками. Проте ПВХ-покриття, хоч і були занадто поспішно проголошені тим, чим вони не є, але також ефективно виконували роль предмета першої необхідності під час поломки труб і систем подачі води в автомобілі.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал. Там ще більше цікавого.

Дивіться також: Навіщо досвідчені водії возять у салоні автомобіля плитку керамограніту